Ukrainian Music Rights Liga

RU | UA

Користувачу

Чому слід платити за музику?

До створення музики залучається велика кількість людей. Це — композитори й автори тексту музичного твору (суб’єкти авторського права), виконавці, звукорежисери, продюсери, аранжувальники, виробники фонограм тощо (суб’єкти суміжних прав). Музичний твір з такого погляду є продуктом, виробництво якого має бути оплачено. Яким же саме чином?

Існує два варіанти подальшого використання того чи іншого примірника із записами музичних творів:

Перший варіант — коли записи використовують для прослуховування особисто або у вузькому колі знайомих, наприклад, удома. В такому разі праця виробників музики вже є оплаченою, оскільки певний відсоток на її оплату закладений у ціну примірника фонограми.
Другий варіант — коли записи використовують для публічного прослуховування з комерційною метою заклади торгівлі, громадського харчування, розваг, транспортні перевізники тощо.

Публічне використання музики завжди переслідує певну мету — створити більш комфортну атмосферу в торгівельному залі супермаркета, залі ресторану, у вагонах поїздів залізничного транспорту, за рахунок чого залучити більше клієнтів і, врешті-решт, підвищити доходи певної установи. За таких обставин цілком логічним є те, що така установа має платити роялті за музику, яка приносить їй дохід, так само, як вона сплачує за електрику чи воду.

Платити за публічне використання музики зобов’язує законодавство України. Це — Закон України «Про авторське право і суміжні права» вiд 23.12.1993 № 3792-XII, а також Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати» від 18 січня 2003 р. N 71 і «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об’єктів авторського права і суміжних прав» від 18 січня 2003 р. N 72.

Публічне використання зазначеними вище установами фонограм та відеограм, права на які належать правовласникам (без виплати належної винагороди) є прямим порушенням їх суміжних прав, зазначених у Законі України «Про авторське право та суміжні права». Переговори користувача з кожним зацікавленим правовласником не є раціональним вирішенням справи, оскільки потребують значних витрат коштів і часу. ЗУ «Про авторське право та суміжні права», ст. 43, 45, 48, 49, передбачає можливість використання об’єктів суміжних прав без отримання індивідуального дозволу від кожного правовласника — за умови укладання відповідних угод з організацією, яка здійснює управління майновими правами на колективній основі. Організація колективного управління не є державним органом, вона створюється суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав. Вищезгаданий Закон передбачає функції, покладені на організацію колективного управління. Слід підкреслити, що організація колективного управління відповідно до п. «в» і «г» ст. 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» має право збирати винагороду за використання об’єктів суміжних прав та розподіляти і виплачувати її суб’єктам суміжних прав.

На сьогоднішній день розмір винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядок її виплати регулюється постановою Кабінету Міністрів України №71 «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати» від 18 січня 2003 р. Механізм і порядок виплати винагороди визначається двостороннім договором між користувачем та уповноваженою організацією колективного управління з урахуванням вимог пункту 6 частини ІІ додатку до постанови Кабміну № 71.

Законодавство

Типові договори



Адреса ОП «УЛМП»:

Київ, 01133
вул. Леоніда Первомайського, 5а, оф. 33
тел./факс (044) 507-25-51



 

 

© 2005—2008 Ukrainian Music Rights Liga

Сделано в b17